Зробити стартовою Додати в обране Написати листа

Кнопка сайту:

ТРК «Круг»





Объединенная Православная Молодежь

Национальный Союз

Головна Iнструктаж Поради боржникам

Поради боржникам

У процесі підготовки акцій з вимогами скасування боргів по квартплаті і комунальних послугах, до Страйкового комітету БРАТСТВА звертається багато людей, яких хвилюють питання щодо заборгованостей. Узагальнивши їх, спробуємо дати декілька порад тим, хто наважився на опір чиновникам. У процесі підготовки акцій з вимогами скасування боргів по квартплаті і комунальних послугах, до Страйкового комітету БРАТСТВА звертається багато людей, яких хвилюють питання щодо заборгованостей. Узагальнивши їх, спробуємо дати декілька порад тим, хто наважився на опір чиновникам.

- Поставники послуг часто свавільно позбавляють великі багатоквартирні будинки газо- і водопостачання, опалення, не зважаючи на те, що одні мешканці вчасно сплачують за ці послуги, а інші – ні. Чи мають вони на це право?

- Не мають. За законом відмикати електроенергію, воду, газ і опалення дозволено тільки злісним неплатникам, які мають можливість платити, але навмисне цього не роблять. Але ніде не написано, що разом з такими людьми мають страждати ті громадяни, що вчасно сплачують комунальні платежі.

Житлово-експлуатаційні контори розвішують на парадних списки боржників. При цьому часто зазначається, що у випадку несплати боржниками за послуги, від постачання відмикатимуть весь будинок. Це навмисне робиться для того, аби зіштовхнути лобом платників і боржників, вчинивши у такий спосіб тиск на останніх. Така практика не лише аморальна, але й протизаконна, адже у кожної родини свої обставини виникнення боргів – одні не платять через власне нахабство (таких, до речі, меншість, хоч як не намагаються це стверджувати чиновники), інші – через скрутні особисті обставини, причиною яких часто є сама держава.

- Чи правда, що Верховна Рада готується прийняти нову редакцію Житлового кодексу України, в якому буде закладено право забирати у громадян їхнє рухоме і нерухоме майно за борги?

- Так, це правда. У Верховній Раді вже відбулися перші читання нового Житлового кодексу України, в якому, зокрема, зазначається, що майно і квартира людини (родини), яка не сплачувала за комунальні послуги і квартплату понад півроку, підлягатиме арешту і продажу. Сума від проданого майна піде на покриття боргів, а решта буде видана громадянинові на руки.

У новій редакції кодексу жодним чином не зазначено право людини на інше житло після її примусового виселення. Отже, держава готова викидати людей на вулицю і перетворювати їх на бомжів. Цікаво, що особливих дебатів і заперечень щодо цього питання у Верховній Раді не було. І це ще раз засвідчує, наскільки народні обранці далекі від інтересів простих людей.

- Чи правда, що при обласних, міських і районних адміністраціях існують постійні комісії, які мають розбиратися з боржниками?

- Так, при обласних, міських і районних адміністраціях існують спеціальні депутатські чи міжвідомчі комісії, до яких входять депутати відповідного рівня, працівники житлово-комунальних господарств та адміністрацій. На них покладено завдання обстежувати матеріальний стан боржників, визначати об’єктивність виникнення боргу і платоспроможність та приймати рішення з цього питання. Таким рішенням може бути:
- вимога нагайно сплатити борг (якщо боржник платоспроможний);
- реструктуризувати борг (якщо боржник поступово здатен і згоден його сплатити);
- на підставі обстеження подати клопотання до поставника послуг про скасування боргу (якщо борг виник не з вини боржника і немає жодних перспектив його сплати зусиллями самого боржника), або до адміністрації району (населеного пункту) про виділення адресної фінансової допомоги чи субсидії з державного бюджету для погашення заборгованості.

У більшості випадків борги спричинені зовсім не небажанням платити за комунальні послуги, а об’єктивними причинами (пограбування державою заощаджень з ощадкнижок, шахрайство трастів і фінансових пірамід, які діяли під державним прикриттям, невиплата або невчасна виплата зарплат і пенсій тощо) в яких винна сама держава, а не громадянин. Але ніхто з чиновників навіть не намагається розібратися у причинах виникнення боргів. Це і не дивно, адже отримавши від Верховної Ради новий Житловий кодекс України, чиновники матимуть можливість „нагріти руки” на людському горі. Квартири боржників, швидше за все, продаватимуться не за їх ринковою вартістю, а за т.зв. державною (комісії, які оцінюватимуть вартість майна, також складатимуться з чиновників), що дозволить державним посадовцям неабияк розбагатіти. Тому стає зрозумілим, чому згадані комісії якщо і працюють, то ніяк не на скасування заборгованостей.

Найчастіше громадянам пропонується погасити борг, уклавши угоду про реструктуризацію терміном до 60 місяців. Вона регулюється за двома параметрами: сумою боргу та спільному прибутку членів родини. Часто комісіям не достатньо поданих довідок про доходи чи декларацій з податкової інспекції. Тому вони за допомогою працівників житлово-експлуатаційних дільниць, сусідів, дільничних інспекторів ретельно з’ясовують наявність сторонніх прибутків у громадян, отриманих від здачі квартири в оренду, від приватного ремонту квартир чи автомобілів тощо. При виявленні таких прибутків, громадянам також відмовляють навіть у праві реструктуризації.

Як бачимо, замість допомоги у скасуванні боргу, міжвідомчі комісії фактично працюють на збільшення боргів.

- Чи існує верхня межа при сплаті квартплати, житлово-комунальних послуг при погашенні заборгованості?

- Так, є. Загальна сума поточних платежів не повинна перевищувати 25% від прибутку для тих громадян, що працюють, і 20% для пенсіонерів. Якщо розмір поточних платежів за квартиру і послуги перевищує вказану суму, громадянин має право на субсидію.

При цьому слід пам’ятати, що право на субсидію мають не лише ті, хто не має поточних заборгованостей, як це часто стверджують працівники відділу субсидій, але й боржники. Останнім слід звертатися до адміністрацій і утворених при них комісій з розгляду звернень громадян щодо призначення субсидій на оплату житлово-комунальних послуг, вимагаючи, як виняток, призначити субсидію за наявності заборгованості. Такі прецеденти непоодинокі, подібні рішення виносились неодноразово. Потрібно лише виявляти впертість і наполегливо вимагати того, що вам належить за законом.

- Чи правда, що крім заборгованості доведеться сплачувати ще й пеню?

- Ні. Заборгованість, накопичена за минулі роки, пенею не обкладається. Але з моменту укладення угоди про реструктуризацію боргу, вам доведеться чітко дотримуватися графіку виплат. Інакше сплачуватимете пеню в розмірі 0,01% за кожен день затримки виплат. І хоч за законом при затримці виплат після укладення угоди про реструктуризацію пеня не може вирости більше розміру самого боргу, проте сама перспектива його зростання удвічі є не надто радісною.

Чиновники не мають права нараховувати пеню у випадках, коли на роботі затримують виплату зарплати, людина знаходиться на неоплачуваному лікарняному або втратила роботу (за умови реєстрації у службі зайнятості).

- Чи можна подовжити дію угоди про реструктуризацію боргів, якщо вона була перервана несплатою?

- Так, можна. Якщо з поважної причини ви не можете розрахуватися по боргах у визначений термін, угоду про реструктуризацію можна подовжувати безліч разів до повного погашення заборгованості.

- Яким чином самотужки визначити, на який термін буде розподілено суму боргу?

- Це не важко. Припустимо, ви живете один, зарплата становить 400 гривень на місяць. Щомісячно за квартплату і комунальні послуги ви маєте сплачувати 70 гривень. А борг становить 1000 гривень.

План реструктуризації виглядатиме таким чином: загальна сума платежів, яку слід сплачувати щомісячно з урахуванням ваших доходів, не повинна перевищувати 100 гривень (25% від вашої зарплати). З них 70 гривень ви сплачуватимете за квартплату і послуги, а 30 – в рахунок погашення заборгованості. Таким чином, 1000 гривень боргу потрібно розділити на 30 гривень щомісячних виплат на погашення, отримаємо 34 місяці – термін реструктуризації.

- Чи правда, що відповідно до Цивільного кодексу України сплаті підлягають лише борги, які накопичилися за останні три роки?

- Справді, закон про реструктуризацію комунальних заборгованостей і постанова Кабінету міністрів від 27 липня 2003 року, яка окреслює процедуру реалізації цього закону, протирічать іншим законодавчим актам. Наприклад, у Цивільному кодексі записано, що термін відповідальності за адміністративні правопорушення (а несплата комунальних послуг теж підпадає під „статтю”) не повинен перевищувати три роки.

Маємо кілька юридичних казусів: якщо УЖКГ подасть на наймача квартири до суду за несплату боргів за більш ніж три роки, то суд може присудити сплатити борг лише за останні три роки; якщо ж ви довели справу до суду, підписавши перед цим угоду про реструктуризацію терміном, скажімо, на п’ять років, то суд, швидше за все, винесе рішення не на вашу користь – ви добровільно підписали боргові зобов’язання, отже маєте сплачувати і ті борги, яким більше трьох років.

- Чим загрожує відмова наймача квартири або її власника підписати угоду про реструктурування боргу?

- Незалежно від форми власності на житло, якщо боржник уклав угоду про реструктуризацію, але при цьому порушив її умови, йому доведеться мати справу із судовими виконавцями. І хоч на сьогоднішній день нова редакція Житлового кодексу України у Верховній Раді пройшла лише перше читання, загроза бути викинутим на вулицю стає реальністю. Цілком вірогідно, що суд, розглянувши позов щодо боржника, може прийняти рішення про продаж його приватизованої квартири на аукціоні. Гроші від продажу підуть на погашення заборгованості, а решта буде видана постраждалому на руки. Швидше за все, решти суми вже не вистачить, аби купити нове повноцінне житло.

Як не дивно, поки що у більш вигідному становищі знаходяться мешканці неприватизованих (державних) квартир. За теперішнім законодавством, їх неможливо ні виселити, ні позбавити житла. Але у них можна забрати інше рухоме і нерухоме майно (дачу, автотранспорт, побутову техніку, предмети розкошу тощо). Та й це ненадовго, - лише до прийняття нового Житлового кодексу, де закладено право позбавляти житла тих наймачів державних квартир, що не платили за квартплату і послуги більш, ніж півроку.

Висновки:
- якщо ваші доходи дуже низькі і ви не впевнені, що зможете сплатити навіть реструктуризований борг, радимо не підписувати угоду про реструктуризацію, а домагатися скасування боргу (виділення адресної матеріальної допомоги або субсидії);
- ситуація у комунальній галузі складається таким чином, що той, чия „хата скраю”, відтепер страждатиме першим. Відсидітися і сховатися не вдасться нікому. Залишається лише одне – виходити на акції протесту, особисто відстоюючи свої права.
Поділитися:

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Нагадування патріоту


Нагадування патріоту. Ватні заходи в Україні

Насилие, деньги и секс в жизни Романа Шухевыча

Дмитро Корчинський. Поезії

Катехізис БРАТСТВА

Історія України ХХ ст.

Останні коментарі

Батальон Шахтарськ. Бій в Мар'їнці

Вступай до добровольчих загонів на захист України!

Атака на "Русское Радио"

В пошуках невідомого: об'єкт "Чорнобиль-2"

Хмара тегів