Зробити стартовою Додати в обране Написати листа

Кнопка сайту:

Головна Аналiтика
Рішення Кремля про спрощений порядок отримання російського громадянства жителями ОРДЛО загострили питання щодо визнання чи невизнання офіційним Києвом документів, виданих на окупованих територіях. На мою думку, будь-яка легітимізація документів виданих окупаційними адміністраціями - це легітимізація самих "ЛНР" і "ДНР". Причому - за кремлівським сценарієм, з поверненням їх в Україну на російських умовах. Якщо ми говоримо, що визнаємо їх документи, то ми визнаємо і те, що маємо внутрішній конфлікт між центральною владою і частиною Донбасу, між офіційним Києвом і "ЛДНР". Все це переводить зовнішню агресію у внутрішнє протистояння. Згідно Закону України "Про особливості державної політики та забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях в Донецькій і Луганській областях", діяльність адміністрацій на окупованих територіях є незаконною. Так що я категорично проти визнання будь-яких документів з того боку. Росія своїми діями щодо спрощення отримання російського громадянства жителями "Л-ДНР" фактично визнала свій протекторат над цією територією. І, згідно з Женевською конвенцією, все соцзабезпечення лягає на країну-окупанта. На цьому тлі дивною виглядає озвучена нещодавно першим заступником голови Нацполіціі України В'ячеславом Аброськіним пропозиція надати право вступу до вищих навчальних закладів України без зовнішнього незалежного оцінювання дітям, які проживають на окупованих територіях Луганської і Донецької областей, забезпечуючи їх при цьому за рахунок держави. "Якщо ми все ж ще плануємо повертатися в Донецьк і Луганськ, ми зобов'язані надати право вступу до вищих навчальних закладів України без ЗНО нашим дітям, які змушені проживати на окупованій РФ території так званих "ДНР" і "ЛНР", - зазначив Аброськін. У даній ситуації розмовами навіть про можливу легітимізацію ми фактично заявляємо про готовність імплементувати політичну частину Мінських домовленостей (амністія, особливий статус) не чекаючи припинення вогню і виведення окупаційних військ. Це, повторюся, є легітимізацією квазіутворень і міною уповільненої дії під всю Україну. Чого Росія і домагається, запустивши зараз черговий виток інформаційної війни: нові дані "соцдосліджень", "мирні" плани Медведчука та ін.
На окупованій території Луганської області зафіксована активність підрозділів "народної міліції ЛНР" та регулярних частин ЗС РФ, що не пов'язана з проведенням планової ротації. 22 травня ГІ “Права Справа” передала спеціальним службам України інформацію про те, що неподалік від с. Миколаївка Станично-Луганського району Луганської області спостерігається скупчення техніки і живої сили окупантів. За інформацією місцевих джерел аналітичного відділу ГІ "Права Справа", зафіксована передислокація важкої бронетехніки російсько-окупаційних військ з тилових районів в район окупованого с. Миколаївка. Зокрема, повідомлялося про передислокацію 2-х БТР-60 та трьох вантажівок з живою силою бойовиків. 24 травня у прес-центрі штабу ООС повідомили, що в районі населеного пункту Станиця Луганська збройні формування Російської Федерації обстріляли позиції наших захисників зі стрілецької зброї. с. Миколаївка розташоване на правому березі річки Сіверський Донець.На північ від населеного пункту проходить так звана лінія розмежування протиборчих сил на Донбасі. Нагадаю, у березні 2018 року реалізація отриманої від ГІ "Права Справа" інформації дозволила уникнути звинувачень української сторони у порушенні режиму "абсолютного перемир'я" в районі Станиці Луганської. Наразі спостерігається посилена активність підрозділів "народної міліції ЛНР" в районі Станиці Луганської.

Розділ присвячений медіа-персонам, які мають антиукраїнську позицію


Розділ присвячений заходам за участю промосковських виконавців на території України


За час війни з РФ українськими спецслужбами було затримано символічну кількість російських розвідників.

Переважно це були рядові виконавці, а не організатори, керівники мереж та куратори. Виявилося, що арешти проходять систематично, але всі АСИ російської розвідки були звільненні за короткий час. Американські фахівці звинувачують українські спецслужби в корупції, через яку відбуваються звільнненя російських агентів.

Так, зокрема, було звільненно Олега Бахтіярова, очільника російської розвідки, посередника між кремлівською адміністрацією та проросійськими організаціями України. Відпущенно за кордон Олега Царьова, при наявності всіх доказів його участі в організації сепаратиського руху, та сприяння тероризму.


Нарешті громадські активісти добилися відставки очільника міліції Херсону Михайла Фабрина. Цей сепаратист балотуватися до Верховної Ради Криму від партії «Русскій блок», заважав, як міг створенню добровольчого батальйону «Херсон», фактично відправив його непідготовленим на фронт. Сподіваємось, що на нього чекає народний суд і справедливе покарання за саботаж. Але, в системі Херсону та області залишився ще один відомий корупціонер і сепаратист зі схильностями маніяка, генерал Володимир Пінькас, голова пенітенціарної служби Херсонщини.

Розповідають, що ця особа заплатила за свою посаду 15 млн.$ і регулярно сплачувала свій внесок у общак регіоналів. Яким чином знаходилися гроші? Їх справно вибивали з засуджених в’язнів. В.Пінькас роками будував систему «віджиму» грошей та нерухомості у родичів затриманих та засуджених. Інколи такий «віджим» закінчувався смертю засудженого, який списували на суїцид. Безумовно, траплялися і справді суїцидальні випадки в тюрмах Херсону та області, але переважно це були добре замасковані вбивства або доведення до суїциду у т.зв. «прес-камерах».


Київ та Київщину вже поділено на сектори впливу.

Після того як старих бандитів на кшталт “єнакієвських” було вигнано, ділити їхній бізнес кинулися всі, хто до цього був загнаний старими авторитетами під нари. Щодня ми бачимо “наїзди”на продавців на ринках Києва, рейдерські захоплення бізнес-центрів, перестрілки на парковках – вирішується, що кому належатиме.

Нова «криша» приїздить переважно в камуфляжі, з червоно-чорними прапорцями на автівках і шевронами відомих організацій. Так легше качати права й убезпечити себе від арешту: адже міліція не хоче зв’язуватися з «майданівськими». На Окружній трасі «криша» повій представляється «Самообороною Майдану». Наркоту в столиці покривають люди, які представляються «Нарнією». Транспортників заганяють під себе бійці «Спільної справи».


Сьогодні в Інтернет з'явилося відео, поширене організацією "Армія Бога":

30 травня 2014 року в Києві Армія Бога провела попереджувальну акцію проти Київського офісу "Русского Радио" на вул. Вікентія Хвойки 15/15.
Ми вимагаємо, щоб "Русское радио" припинило транслювати російську пропаганду та замінити російський репертуар на молдавський фольклор.
Керівництво радіо має вибачитися перед українцями за антиукраїнську пропаганду, покаялися перед Богом та пожертвувати гроші на українські війська.
Попереджаємо: наступна акція проти "Русского радио" буде останньою.


Справа, що її шиють членам «Білого молоту», не тримається купи. В ній бракує головного – доказів. Збудована вона, як і всі подібні «гучні справи» на словах. Себто на тому, що «до справи не пришиєш». Але – не в Україні.

В Україні справи шиють саме зі слів. Наразі, в справі вбивства ДАІшників ми стикаємося з тим самим, що і завжди - з (рос.) оговором. Я вивчав право в СРСР, тож продовжу російською. Оговор – це «показание обвиняемого (подсудимого), потерпевшего, свидетеля, ложно изобличающее кого-либо в совершении преступления». На відміну від «ложного доноса», оговор «может быть сделан только в процессе допроса в органах предварительного расследования или в суде. Оговор может касаться любого лица, независимо от того, привлечено ли оно к уголовной ответственности. Он может быть результатом добросовестного заблуждения (ошибкой в оценке действий лица, о котором даётся показание; неправильным восприятием фактов и т.п.) либо показанием заведомо ложным.


Повстання деградувало до стану протесту. Це не лише принизливо, це небезпечно.

Майдан стрімко рухається до поразки, бо відмовився від революційного алгоритму.

Нині Януковичу вдалося змусити майдан до співпраці в межах існуючих парламентських та інших бюрократичних інстанцій та законних процедур. Це означає, що навіть в разі повного задоволення бажань лідерів парламентської опозиції, зло жодним чином не понесе серьйозних збитків. 

Повернення до конституції 2004 року, уряд, сформований опозицією, перевибори президента не означатимуть зникнення компартії, партії регіонів, допкінокернесів та всієї нечисті. Це не ліквідує монополії бюрократії на насильство. Не призведе до кардинального збільшення свободи, до зменшення корупції, тощо. Відбудеться лише реанімація ющенківщини.

Азаров у відставці. І що, легше стало?

Проте, жодного виконання безпрецедентно скромних вимог опозиції не буде. Буде жалюгідний принизливий компроміс. Колишніх повстанців ув'язниватимуть не за повстання, але за підкинуті зброю, наркотики, злісну непокору, за участь у незаконних воєнізованих формуваннях. Опозиція буде мляво обурюватися, але допомогти нічим не зможе ("напишіть листа нашому депутату, зайдіть наступного четверга...").

Зауважте, минула перемога Януковича на президентських виборах, формування пропрезидентської парламентської більшості, навіть повернення диктаторської редакції конституції не убезпечило антиукраїнські сили від небезпеки нашого реваншу. 

Так само і нам перевибори Ради і президента не принесуть гарантії від диктатури. 

Єдиноправильна тактика полягає у повному розриві з кривавим режимом.

Опозиційні депутати мають припинити брати участь у засіданнях парламенту і сформувати уряд національного порятунку. Депутати опозиційних партій в міських та обласних радах мають не тільки сформувати народні ради, але й перебирати владу, або принаймні організовувати саботаж всіх розпоряджень всіх пропрезидентських органів влади.

Жодних контактів з правопохоронними органами. Жодного їхнього визнання, жодних скарг та заяв до них. Вони викрадають і вбивають наших людей. Всі, хто досі не зняв погони - вбивці і посібники вбивць. 

Формувати революційні суди, підрозділи самооборони, перешкоджати діяльності існуючих судилищ, протидіяти правопохоронцям. 

Досі тільки силова протидія змушувала режим до поступок. Лише силовий наступ змусить його до капітуляції. 

Революційна влада революційними методами зможе подолати зло.

Майдан все ще має достатньо сил, повстанська стихія все ще має багато натхнення. Ненависть до режиму так само палає в наших серцях.

Ми переможемо коли відкинемо компроміси.


Нагадування патріоту


Нагадування патріоту. Ватні заходи в Україні

Насилие, деньги и секс в жизни Романа Шухевыча

Дмитро Корчинський. Поезії

Катехізис БРАТСТВА

Історія України ХХ ст.

Останні коментарі

Батальон Шахтарськ. Бій в Мар'їнці

Вступай до добровольчих загонів на захист України!

Атака на "Русское Радио"

В пошуках невідомого: об'єкт "Чорнобиль-2"

Хмара тегів