Днями відома компанія опублікувала список із десяти наймасовіших подій за 17 років української державності. Дивишся на цю десятку і стає соромно (як казав один кандидат у мери Києва) за нашу незалежну історію. Тобто, навіть не за історію, а за те, як до неї ставляться українці. Адже серед тих подій, які зібрали найчисленнішу публіку – переважна більшість не була варта того.

1. Помаранчева "революція”

2. Візит Папи Римського до України

3. “Independence Concert” Пола Маккартні

4. 750-річчя Львова

5. Євробачення-2005

6. “Reflection”, виставка сучасного мистецтва

7. Півфінал Ліги Чемпіонів UEFA, Динамо vs Баварія

8. Юморина-2008

9. Каzантип-2007

10. Концерт Элтона Джона

За 17 років незалежності в Україні сталося багато такого, за що нащадки сміятимуться з нас і зневажатимуть. Ми склали власний рейтинг подій, які вже встигли зганьбити нашу коротку історію.

1. Помаранчева революція. Наслідки подій осені 2004-го сьогодні побачили всі. Тоді ситуацію адекватно сприймали лише далекоглядні особистості. За допомогою американців вдалося провести широкомасштабний проект. За аналогією з Грузією та Сербією, американські технології спрацювали і в Україні. Безумовно, в приході до влади іноземного ставленика заслуга, в основному, Держдепу США та недержавних міжнародних фондів і організацій. Проте “пересічні громадяни” й самі палко підтримали ініціативи іноземців при вирішенні внутрішніх питань. Якщо вдалося провести таку операцію при значній підтримці населення – гірко визнавати, але з нами можна робити все, що завгодно. Ми так і не навчились адекватно реагувати на зовнішнє втручання. Події 2004 року яскраво свідчать про це.

2. Відмова від ядерної зброї. Від Радянського Союзу Україна отримала безцінний скарб – ядерний арсенал, 3-й за чисельністю в світі. За пусті гарантії безпеки (які щоразу грубо порушуються всіма гарантами), брехливі обіцянки преференцій та пільг – влада погодилася знищити найбільше благо українців. Весь світ нині змушений рахуватися з думкою КНДР, Ірану, Пакистану, тільки через те, що вони розробляють власні ядерні програми. За тимчасові уступки ці країни отримують чисельні привілеї. Ми позбулися необхідного, а отримали непотрібне.

3. Втрата Придністров’я. Більшість воєн в історії людства відбувалися за землю. Держави завжди прагнули збільшувати власні території. Наші бездарні чиновники, які окрім запобігання перед ЄС, ОБСЄ та НАТО ні на що не спроможні, відкрито відмовились від власних історичних територій, чим зрадили українське населення ПМР. Після того, як придністровці війною змогли довести свою незалежність від Молдови – українська влада повністю проігнорувала бажання ПМР приєднатися до України. Замість братньої зустрічі, президента Смирнова по приїзді до Києва здали молдовським спецслужбам...

4. Знищення стратегічної авіації. Взявши на себе зобов’язання по роззброєнню, Україна продовжила серію принизливих дій. Розпилювання стратегічних бомбардувальників відбувалося з урочистими заходами та під радісні оплески американських комісарів. Разом із авіацією було знищено і знамениті балістичні ракети. Все, що отримала Україна в обмін на втрачену військову могутність — усну подяку від керівництва західних країн. Нашим головнокомандувачам більше до вподоби чути дифірамби від брюссельських чиновників, аніж почуватись могутніми полководцями.

5. Новий «Кримінальний кодекс». Символом нової епохи та переходу на демократичний устрій став новий кримінальний кодекс України. Було змінено та доповнено ряд статей, які фактично характеризують новітню політику нашої держави. Статтю за гомосексуалізм скасували, що призвело до поширення сексуальних збочень, особливо серед керівництва держави. Натомість, було введене покарання за створення “незаконних” воєнізованих формувань. Наразі впроваджуються зміни до ККУ щодо посилення покарань за злочини на расовому та релігійному ґрунті, за “самозахоплення” землі. Дедалі більше піддається утискам свобода особистості, і що найгірше – це не зустрічає жодного суспільного опору.

6. Приїзд Дж. Буша молодшого. Подія, яка сталася зовсім нещодавно, лишилася в пам'яті українців як чергове ганебне приниження. До приїзду американського президента було вжито безпрецедентних заходів безпеки. Американській охороні, яка прибула разом із Бушем, було надано дозвіл на власний розсуд відкривати вогонь на ураження. Нечувана вимога з боку американських гостей. Україна спокійно сприйняла таке хамство, і погодилась на всі божевільні умови американців. Коли Віктор Ющенко відвідував США, жодному члену української делегації не дозволили провести з собою зброю...

7. Закриття ЧАЕС. Знаменита атомна станція являла загрозу для всього світу. Коли працювала. Тривали постійні роботи щодо ліквідації наслідків катастрофи за участю міжнародних сил. Проте основною вимогою іноземців від України було повне припинення роботи електростанції. Після того, як реактори ЧАЕС зупинили, світова спільнота припинила будь-яке фінансування будівництва саркофагу. Ми виконали свої зобов’язання, а західні партнери, як завжди, залишили нас у дурнях. Небезпека для Заходу зникла, проте вона залишилась для українців.

8. Євробачення-2005. Діячам не лише політики, але і шоу-бізнесу довелося знеславитись в очах світової спільноти. Виборовши право проводити «Євробачення-2005» ми спромоглися лише на ганебний провал. Після поразки на конкурсі, про гурт «Ґринджоли» вже більше ніхто не чув.

10. Приїзд Елтона Джона. Ми вже згадували про новий кримінальний кодекс та про ставлення до збоченців. Приїзд найвідомішого представника гомосексуального руху сприймався в Україні як визначна подія. На концерті Елтона Джона була присутня (і навіть танцювала під пісні) верхівка української влади та найзаможніші люди країни. Сліпе переймання тенденцій світового божевілля стало для нас нормою. Ніхто не соромився відкрито вітатися з людиною, з якою за нормальними поняттями не можна навіть поруч стояти.

Забігаючи наперед, не складно передбачити цілу низку майбутніх поразок. Незабаром — провал Євро-2012, поразка у програмі євроінтеграції, економічна криза. З огляду на те, як сприйняло українське суспільство невдачі та образи минулого, не лишається надій і на можливий спротив у майбутньому.

На відміну від державних чиновників, БРАТСТВО віддає перевагу святкуванню перемог, а не поразок. Ворогам ніколи не слід нагадувати про події з цього списку. Це наша, внутрішня справа, потрібно лише пильнувати, аби більше такого не траплялося ніколи.