Відставка Тимошенко у п'ятницю несподівано обернулася на її перемогу. Про те, що прийняття постанови про недовіру уряду реально, свідчили самі БЮТівські депутати блокуючи трибуну. Аж раптом Тимошенко погодилася на голосування про недовіру уряду, розблокувала трибуну і як виявилося, це не було суіцидальним кроком - постанова провалилася. За неї проголосувала лише фракція Регіонів та двоє нашоукраїнців. Двоє регіоналів не проголосували - кажуть, що через технічні причини.

До цього дієздатна парламентська коаліція фактично перестала існувати лише тому, що з неї вийшли два депутати. Мабуть регіонали занадто сконцентрувалися на пошуку двох голосів з НУНСу і тому проґавили фракцію комуністів та литвинівців, з якими вони раніше саботували будь-які голосування урядових проектів. Виграв принцип "з двох зол те є меншим, що платить більше". Особливо запам'ятався головний комуніст Симоненко своєю антипомаранчевою риторикою перед голосуванням.

Те, про що казали у Верховній Раді перед голосуванням з трибуни Азаров (що виконував роль обвинувачення) та Тимошенко взагалі не мало жодного сенсу. Бо депутати явно знали на які кнопки їм натискати і красномовність тут була ні до чого. Виступали не для депутатів, а на камеру. Азаров виступав нецікаво, нудив якісь там цифри. Тимошенко із почуттям сказала, що все добре, а буде ще краще. На контраргументи не заморочувалася. Одразу ж переходила на особистості тих, хто задавав їй питання і казала, що ще одне таке питання і я розповім про те, як ти, падло, колись Україну продавав.

Отже невідставка уряду обернулася на вотум довіри. Після цього парламентарі роз'їхалися на канікули, а на політичному Олімпі залишилися тільки Ющенко та Тимошенко.

Остання явно не збирається задовольнятися просто відбиттям атаки. Вона переходить у контрнаступ. Голосування двох нунсівців проти неї вже назвала кознями президента. І розповіла байку про те, як полюють на ведмедів. Мовляв мажуть медом та вішають на мотузці каменюку, і ведмідь сам розбиває собі лоба об нього. Натяк на Ющенка з його любов'ю до пасіки більш ніж прозорий. Але коли у того з цілої фракції залишилось лише два слухняні депутати, то можна собі таке дозволити.

А ще Юлія Володимирівна розповіла байку про якусь рибу, яка прогризла акваріум, спригнула з третього поверху і доповзла на ластах до моря. Біологи кажуть про те, що риб, здатних на подібне не існує. Але мимоволі віриш Юлії Володимирівні, а не біологам та Азарову. І про рибу, і про те, що мисливці дійсно беруть на полювання мед, а не рушницю. І, звичайно, про те, що ніякої інфляції в Україні не існує.

Але Ющенко, схоже, таки образився. Слухняна йому Семенюк з фонду Держмайна, яка раніше просто ігнорувала інтереси Тимошенко, зараз же зазіхнула на повторну реприватизацію Криворіжсталі. Перший раз її переприватизовувала саме Тимошенко. Певно у Секретаріаті Президента бачать в Криворіжсталі особисту зацікавленість Тимошенко. Їм видніше.

Вигравши битву в парламенті, Тимошенко перемикнулася на Черновецького. Дарма хтось думав, що після програшу на дострокових перевиборах київського мера Тимошенко залишить його у спокої. Тим більш, що й депутати до осені роз'їхалися, можна зосередитися.

Антимерська компанія почалася із хлібного шантажу. Київські підприємства, що випікають хліб, висувають ультиматум, що за п'ять діб припинять працювати, якщо їм не дозволять підвисити ціни на хліб. А найнижчі по Україні ціни на хліб - предмет гордості київського мера. Тим часом аграрний міністр заявляє про наявність у держави запасів дешевого зерна. Які уряд може надати Києву. Якщо Черновецький попросить. Уряд має і інші, схожі механізми змусити мера бути більш зговірливим. Тимошенко розуміє як важливо напередодні президентської гонки контролювати столичну владу.

Час до наступної парламентської сесії буде використано для перерозподілу ресурсів. Тимошенко спробує поставити на коліна київську мерію, одночасно відбиваючи зазіхання президента на свої інтереси. Сподіваємось буде спекотно.