Ані на Великдень, ані у Світлий тиждень, ані в першу неділю після Пасхи померлих родичів не поминають. У ці дні навіть на богослужінні не читають молитви за померлих. Поминки починаються лише сьогодні. Другий вівторок після Великодня – Радониця, Червона гірка, один із трьох «батьківських» поминальних днів у році.

Церква свідчить: навіть душа, що перебуває в пеклі, може отримати прощення гріхів і потрапити до раю. Хоча каяття їй уже не допоможе. Потрібна допомога ззовні – молитви живих. Цими молитвами, а також милостинею на її спомин, душа звільняється від гріхів так само, як жива людина – сповіддю. І так, поступово очищуючись, вона врешті-решт може досягти прощення і входу на Небеса. Тому головне у поминальні дні – молитися за померлих родичів. По можливості — відслужити панахиду, а краще – здійснити за них Євхаристію. Тобто, прийти на Літургію, подати записку за померлих, і, молячись про них, відстояти все богослужіння. Від цього душам — найбільше полегшення, якщо вони заходяться в пеклі, і найбільша радість – якщо у Царстві Небесному. Поминальні трапези також приносять полегшення.

На могили чи до храму слід приносити хліб, крупи, олію – але не м'ясо і не солодощі. Перше вважається духовною їжею, друге – плотською. В жодному разі не можна поминати спиртним. Ніяким. Навіть вином. Краще ніяк не поминати, аніж поминати спиртним.

Ще одна новітня «традиція» - покладати на могили квіти й віночки. Квіти – це жахливо. Хочете прикрасити – посадіть.

Ясно, що йти на цвинтар в неділю зручніше, аніж у вівторок. Ясно, що пояснити рідним, які пішли з вами, чому не варто нести цукерки, а головне – чому не можна пити, дуже важко. Ясно, що на вас дивитимуться із подивом та обуренням, коли ви викидатимете з могили вінки. Принесені колись вами ж. Але все це слід зробити. Якщо дійсно бажаєте полегшити долю своїх померлих, а не поглибити їхні страждання.

Звісно, згадувати про померлих родичів лише тричі на рік – лицемірство. Християнин повинен якомога частіше молитися за них, а головне – звершувати за них Євхаристію. Це єдине, що ми здатні зробити. Уявіть, якою може бути зустріч у раю двох душ. Перша змогла піднятися сюди, тому що за неї молилася друга. Друга – тому що молилася за першу, і її за це помилував Господь.