Розпал Великого посту. Заходжу до продовольчого магазину у своєму рідному мікрорайоні. І просто тану від замилування. На полицях із овочевою та грибною консервацією – красиві сині таблички: «Товари до Великого посту». Нарешті! – думаю. Дожилися. Ура.

У піднесеному настрої йду далі. Раптом краєм ока помічаю такі ж таблички на полицях із рибними консервами. Майонезом. Яйцями. Розчарування. Уже на вулиці подумала: треба їм сказати, що риба та яйця у Великий піст також не благословляються.

Зайшовши до магазину наступного разу, кличу співробітницю. Їй підходити явно ліньки, тому вона кричить через увесь магазин: «Що ви хочете?» Але я, як людина вихована, не стала на всю залу оголошувати, що вони тупі, не знають що куди вішати, і попросила все-таки підійти ближче. Жінка невдоволено підійшла. Я прозоро натякнула, що риба – не товар до Великого посту, що подібні об’яви некоректні, і що непогано було б їх зняти. Жінка змінилася в обличчі і мовила: «Ой, що ж ви всі чіпляєтеся? (значить, я не перша?) Хіба ж це ми? Це постачальники зобов’язують нас кріпити такі таблички на товар».

Я була вражена. Навіть не знайшлася, що відповісти. Але, як не дивно, ця розмова дала результати. За кілька днів майже на всіх скоромних продуктах красувалися червоні наліпки зі словами «Товари до Великоднього столу».

Вважаю це своєю маленькою перемогою. Цього року, взагалі, до «проблеми» Великого посту ставляться більш уважно, ніж у попередні роки. У великих магазинах з'явилися цілі відділи пісних товарів. Більш-менш поважні ресторани пропонують повне – І, ІІ страви, салати і т.д. - пісне меню. Та що там ресторани, навіть фаст-фуди зазначають, які зі страв пісні. Скоро під час посту закриватимуться театри, потім – нічні клуби. Потім дійде до ліквідації розважальних програм на телебаченні. Хоча особисто я спершу ліквідувала б рекламу.