Американський атеїст:
«ОК, а як же бути з останками динозаврів?»
Американський християнин-фундаменталіст:
«Їх створив Бог, щоби випробувати нашу віру»
З телепередачі

Наука – атеїстична? Нічого подібного. Голі наукові факти ніколи не є «релігійними» чи «антирелігійними» самі по собі. Це питання трактовки. Ми сприймаємо науку як противагу релігії тому, що у світі стало менше християн і більше атеїстів.

Найбільш «серйозні» наукові пред’яви до релігії:

1. Вік Землі та час зародження життя на Землі

2. Теорія великого вибуху

3. Теорія еволюції. При цьому під «теорією еволюції» розуміється теорія про спонтанне виникнення життя на планеті та його розвиток. Дарвін говорив про абсолютно інші речі, але Бог із ним. Будемо мати на увазі загальновживаний варіант.  

Християнство дає вичерпні відповіді на ці питання. А як інакше, якщо усі ці «теорії» викладені на першій сторінці першої глави першої книги Біблії.      

Отже, книга Буття, глава І

1. Спочатку створив Бог небо і землю.  Світ невидимий – світ духів, ангелів, і видимий – матерію. Йдеться  не про фізичні небо та землю, адже їх створення детально описується у Другому й Третьому дні творіння.

2. Земля була безвидна та порожня, і тьма над безоднею, і Дух Божий носився над водою. Земля – матерія – перебуває в стані повного хаосу, в якому елементи майбутнього повітря, землі, води, а також зародки рослинного і тваринного життя перемішані між собою. «Безодня» і «вода» вказують на рідкий стан первозданної, хаотичної речовини. Тут і надалі ми опускатимемо усе, що стосується духовного світу і Бога – адже нас цікавить «науковий» процес і матеріальний світ.

3. І сказав Бог: нехай буде світло. І стало світло. 4. І побачив Бог світло, що воно хороше, і відділив Бог світло від темряви. Це світло – не звичайне, відоме нам, адже Сонце та інші світила з’явилися лише на Четвертий день творіння. Воно – субстанція, що знаходилася в стані коливання, розганяючи пітьму і створюючи передумови для майбутньої появи життя на землі. Цікаво, що останнім часом вчені навчилися фіксувати «реліктове світіння» - несонячне світло, яке, як думають, виникло в результаті великого вибуху.  

5. І назвав Бог світло днем, а темряву – ніччю. І був вечір, і був ранок: день один. Про дні творіння - пізніше.

6. І сказав Бог: нехай буде твердь посеред води, і нехай відділяє вона воду від води. 7. І створив Бог твердь, і відділив воду, що під твердю, від води, що над твердю. І стало так. 8. І назвав Бог твердь небом. І побачив Бог, що це добре. І був вечір, і був ранок: день другий. Твердь – фізичне небо, атмосферна оболонка землі. Вода під небом – звичайна вода, з якої наступного Дня виділиться суходіл. Вода над небом – водяні пари, якими насичена атмосфера і які випадають на землю у вигляді опадів.

9. І сказав Бог: нехай збереться вода, що під небом, в одне місце, і нехай з’явиться суша. І стало так. 10. І назвав Бог сушу землею, а зібрання вод назвав морями. І побачив Бог, що це добре. Суша з’являється з води, набагато пізніше самої води. Як бачимо, біблійна оповідь не суперечить новітнім теоріям виникнення Всесвіту в цілому і нашої планети зокрема. Наступний етап – виникнення та еволюція рослин.

11. І сказав Бог: нехай виростить земля зелень, траву, що сіє сім’я, і дерево плодовите, що приносить по роду своєму плід, в якому сім’я його на землі. І стало так. 12. І виростила земля зелень, траву, що сіє сім’я по роду її, і дерево, що приносить плід… І побачив Бог, що це добре. 13. І був вечір, і був ранок: дань третій.  Ось і теорія еволюції. Життя зароджується за велінням Божим на землі, із землі. Вона має здатність на це. Перелік видів рослинності, і навіть послідовність їхньої появи, цілком відповідає даним геології. Спершу – зелень, трава (папороть, наприклад), потім уже – дерева.

14. І сказав Бог: нехай будуть світила на тверді небесній… 16. І створив Бог два світила великі: світило більше для управління днем, і світило менше для управління ніччю, і зорі, 17. і поставив їх Бог не тверді небесній, щоб світити на землю, 18. і управляти днем та ніччю, і відділяти світло від пітьми… 19. І був вечір, і був ранок: дань четвертий. Цей епізод – єдиний у картині творення світу, з яким сучасна наука не співпадає. Поки що. Можливо, через сотню літ він отримає таке ж наукове обґрунтування, яке сьогодні мають інші епізоди. Зараз же – мить насолоди для скептиків.  

20. І сказав Бог: нехай витворить (рос. – произведет) вода плазунів, душу живу; і птиці небесні нехай полетять над землею, твердю небесною. Господь знову творить не безпосередньо, а наказує середовищу – воді – витворити душу живу. Тобто, у цьому акті задіяні певні природні сили, а не лише Воля Божа.

21. І створив Бог риб великих і всяку душу тварин плазуючих, яких витворила вода, за родом їхнім, і всяку птицю за родом її. «Великі риби» у єврейському тексті означають не власне риб, а водних тварин великого розміру (китів, наприклад) та амфібій (крокодилів). Дані палеонтології також свідчать, що древні тварини були гігантських розмірів. Під птахами слід розуміти власне птахів, а також усе, що має крила та переміщається повітрям: комах та летючих ящерів. Звідки ж ящери? Найяскравіше з декількох паралельних місць – Левіт 11:20-21 «живі істоти з крилами… не позбавлені здатності ходити, і навіть на чотирьох ногах». Здивовані? У Біблії взагалі часто згадуються тварини, за описами схожі на динозаврів чи драконів.

24. І сказав Бог: нехай витворить земля душу живу за родом її, скотів, і гадів, і тварей земних за родом їх. І стало так. Як і в попередніх випадках, тварин витворює земля, а не безпосередньо Господь. Вказано також три основні класи тварин: дикі (тварі земні), домашні та плазуючі. Останні – це не лише змії чи ящери, але й тварини із дуже короткими ногами: миші, кроти і т.д. Як бачимо, усе сходиться із даними сучасної науки щодо розвитку життя на Землі.

І лише після цього всього було створено людину. Це – окрема тема. Для нас же важливі такі моменти. По-перше, людина з’являється в останню чергу – це відповідає сучасним теоріям. По-друге, людина відрізняється від інших істот наявністю свідомості. І Біблія, на відміну він науки, пояснює, чому так – бо «за образом Божим», і для чого – владарювати над матеріальним світом.

Атеїст: Чудово! А скажіть будь ласка, хто це трактував біблійний текст? Ви?

Православний: Боже збав. Святі Отці Церкви. Коротше, великі авторитети у православних – і неправославних християнських – колах.

Атеїст: Ага. Текст Біблії змінювати не можна, так ви підладили трактовку під дані сучасних досліджень.

Православний: Приємно повідомити, що найвизначнішими екзегетами – богословами, що вивчають і трактують Святе Писання – були: Климент Олександрійський (поч. ІІІ ст.), Ориген (ІІІ ст.), Феодорит (V ст.), Василь Великий та Іоанн Златоуст (VI ст.), Іоанн Дамаскін (VIII ст.). Їхні твори лежать в основі усіх наступних трактовок Біблії. Зверніть увагу на дати. Дарвін працював всередині ХІХ ст. Трохи раніше світ зацікавився динозаврами. Теорія великого вибуху з’явилася у 20-ті рр. ХХ ст.  

Тепер щодо «днів». Ясно, що це були не астрономічні дні. Хоча б тому, що перші три «дні» не існувало небесних світил, за якими ми рахуємо час. Більшість дослідників вважають, що біблійний «день» - певний етап, завершений період часу, в який відбуваються ті чи інші акти творення. Скільки це за нашими мірками – неясно, адже «у Бога один день, як тисяча років, і тисяча років, як один день». Тому пред’яви щодо віку Землі та часу зародження життя на Землі – просто смішні. Для означення завершеного періоду обрано саме день (добу), адже це – найбільш доступна для нашого сприйняття міра часу.    

Наука підтверджує те, що знає віра. Не може не підтверджувати, бо це – правда. Творець квантової механіки Вернер Гейзенберг сказав: «Перший ковток із посудини природничих наук породжує атеїзм, але на дні посудини на нас чекає Бог». Якщо ми не бачимо Бога у світі, це не значить, що його немає. Просто ми ще не сягнули дна.