Напередодні візиту Дж.Буша Молодшого до України, пристрасті закипають. Ліві висунули свої вимоги — протест проти приєднання України до Плану Дій НАТО. Як відомо, приїзд американського президента до Києва якраз приурочений до цих домовленостей.

Те, що Ющенко готовий виконати будь-яку волю Америки, вже давно і нікого не вражає. В черговий раз займатися самокритикою, називаючи Україну банановою республікою - банально. Але відмітити, що нам із НАТО не по дорозі все-таки варто.

Як одна половина України виступає проти запобігання перед Росією, так само й друга половина боїться слова “НАТО”. І одні, і другі — праві. Але дивує те, що жодні з “протестантів” не сприймають картини цілісно.

Думка про те, що Україна може існувати незалежно в принципі (не по факту, а «взагалі») - жодним чином не проникає в українську свідомість. Як у Донецьку благоговійно піднімають на мітингах російські прапори або згадують царя-батюшку (який самовільно зрікся престолу, а значить, царем не є), так у Львові із романтичним замилуванням дивляться на Європу та США (може, не тільки тому, що пів країни там працює).

Що робити? Не визнавати ані перших, ані других авторитетів. Обов’язок кожного — в початках припиняти будь-які меншовицькі, зрадницькі випади у будь-якому із цих хибних напрямів. Варто влаштовувати акції прямої дії як проти Буша, так і проти Лівих, які знову збираються гуляти шабаші на нашому Майдані.

Ми, православні націонал-анархісти, «пойдём другим путём».